звати
Serbo-Croatian
Etymology
Inherited from Proto-Slavic *zъvati, from Proto-Indo-European *ǵʰew-.
Pronunciation
- IPA(key): /zʋâti/
- Hyphenation: зва‧ти
Verb
зва̏ти impf (Latin spelling zvȁti)
- (transitive, intransitive, reflexive) to call
- (transitive, intransitive) to summon
- (transitive, intransitive) to invite (for a visit, wedding, guest etc.)
Conjugation
Conjugation of звати
| Infinitive: звати | Present verbal adverb: зо̀вӯћи | Past verbal adverb: — | Verbal noun: зва̑ње | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Number | Singular | Plural | |||||
| Person | 1st | 2nd | 3rd | 1st | 2nd | 3rd | |
| Verbal forms | ја | ти | он / она / оно | ми | ви | они / оне / она | |
| Present | зовем | зовеш | зове | зовемо | зовете | зову | |
| Future | Future I | зват ћу1 зваћу |
зват ћеш1 зваћеш |
зват ће1 зваће |
зват ћемо1 зваћемо |
зват ћете1 зваћете |
зват ће1 зваће |
| Future II | бу̏де̄м звао2 | бу̏де̄ш звао2 | бу̏де̄ звао2 | бу̏де̄мо звали2 | бу̏де̄те звали2 | бу̏дӯ звали2 | |
| Past | Perfect | звао сам2 | звао си2 | звао је2 | звали смо2 | звали сте2 | звали су2 |
| Pluperfect3 | би̏о сам звао2 | би̏о си звао2 | би̏о је звао2 | би́ли смо звали2 | би́ли сте звали2 | би́ли су звали2 | |
| Imperfect | звах | зваше | зваше | звасмо | звасте | зваху | |
| Conditional I | звао бих2 | звао би2 | звао би2 | звали бисмо2 | звали бисте2 | звали би2 | |
| Conditional II4 | би̏о бих звао2 | би̏о би звао2 | би̏о би звао2 | би́ли бисмо звали2 | би́ли бисте звали2 | би́ли би звали2 | |
| Imperative | — | зови | — | зовимо | зовите | — | |
| Active past participle | звао m / звала f / звало n | звали m / звале f / звала n | |||||
| Passive past participle | зван m / звана f / звано n | звани m / зване f / звана n | |||||
| 1 Croatian spelling: others omit the infinitive suffix completely and bind the clitic. 2 For masculine nouns; a feminine or neuter agent would use the feminine and neuter gender forms of the active past participle and auxiliary verb, respectively. 3 Often replaced by the past perfect in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped. 4 Often replaced by the conditional I in colloquial speech, i.e. the auxiliary verb biti (to be) is routinely dropped.
| |||||||
Ukrainian
Etymology
From Proto-Slavic *zъvati, from Proto-Indo-European *ǵʰewH.
Pronunciation
- IPA(key): [ˈzʋate]
Audio (file) - Hyphenation: зва‧ти
Verb
зва́ти • (zváty) impf (perfective позва́ти)
- (transitive, intransitive, reflexive) to call
- Як вас зову́ть? (formal) ― Jak vas zovútʹ? ― What is your name?
- Як тебе́ зва́ти? (informal) ― Jak tebé zváty? ― What is your name?
- (transitive, intransitive) to summon
- (transitive, intransitive) to invite (for a visit, wedding, guest etc.)
Conjugation
Conjugation of зва́ти, звать (class 6°b, imperfective, transitive, irregular)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | зва́ти, звать zváty, zvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | зва́ний zványj impersonal: зва́но zváno |
| adverbial | звучи́, зовучи́ zvučý, zovučý |
зва́вши zvávšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
зву, зову́ zvu, zovú |
бу́ду зва́ти, бу́ду зва́ть, зва́тиму búdu zváty, búdu zvátʹ, zvátymu |
| 2nd singular ти |
звеш, зове́ш zveš, zovéš |
бу́деш зва́ти, бу́деш зва́ть, зва́тимеш búdeš zváty, búdeš zvátʹ, zvátymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
зве, зове́ zve, zové |
бу́де зва́ти, бу́де зва́ть, зва́тиме búde zváty, búde zvátʹ, zvátyme |
| 1st plural ми |
звем, звемо́, зове́м, зовемо́ zvem, zvemó, zovém, zovemó |
бу́демо зва́ти, бу́демо зва́ть, зва́тимемо, зва́тимем búdemo zváty, búdemo zvátʹ, zvátymemo, zvátymem |
| 2nd plural ви |
звете́, зовете́ zveté, zoveté |
бу́дете зва́ти, бу́дете зва́ть, зва́тимете búdete zváty, búdete zvátʹ, zvátymete |
| 3rd plural вони |
звуть, зову́ть zvutʹ, zovútʹ |
бу́дуть зва́ти, бу́дуть зва́ть, зва́тимуть búdutʹ zváty, búdutʹ zvátʹ, zvátymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | звім, зві́мо, зові́м, зові́мо zvim, zvímo, zovím, zovímo |
| second-person | зви, зови́ zvy, zový |
звіть, зові́ть zvitʹ, zovítʹ |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
звав zvav |
зва́ли zvály |
| feminine я / ти / вона |
зва́ла zvála | |
| neuter воно |
зва́ло zválo | |
Derived terms
- назва́ти pf (nazváty)
References
- Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “звати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
- “звати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
- “звати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.